Клітинна фармакодинаміка та фармакокінетика антибіотиків: сучасні погляди та перспективи

Клітинна фармакодинаміка та фармакокінетика антибіотиків: сучасні погляди та перспективи

Лікування внутрішньоклітинних інфекцій вимагає застосування антибіотиків, що володіють відповідними фармакокінетичними і фармакодинамічними властивостями в клітині. Ці властивості, однак, не можуть бути передбачені просто на основі акумуляції клітиною лікарського засобу і мінімальної інгібуючої концентрації в бульйоні. У більшості випадків внутрішньоклітинна активність фактично нижча, ніж позаклітинна активність, незважаючи на те, що всі антибіотики досягають внутрішньоклітинних концентрацій щонайменше …

Читати далі →

Пероральні форми цефалоспоринів при неважких бактеріальних негоспітальних пневмоніях

Пероральні форми цефалоспоринів при неважких бактеріальних негоспітальних пневмоніях

Основними збудниками при неважких бактеріальних негоспітальних пневмоніях є пневмокок, гемофільна паличка та мораксела. Мінорними позаклітинними бактеріальними збудниками при таких пневмоніях є інші стрептококи, стафілококи та ентеробактерії. Стафілококи і ентеробактерії зустрічаються переважно у хворих з коморбідністю. Деякі пероральні форми цефалоспоринів третього покоління (цефподоксим, цефдиторен, цефдинір) мають досить високу антипневмококову активність. Вони активні проти пневмококів, чутливих до …

Читати далі →

Особливості прийому пероральних форм цефалоспоринів

Особливості прийому пероральних форм цефалоспоринів

Продовження теми про пероральні форми антибіотиків в лікуванні пневмоній. В цьому пості будуть розглянуті особливості прийому пероральних форм цефалоспоринів, які впливають на біодоступність і, як наслідок, на ефективність. Пероральні форми цефалоспоринів всіх поколінь можна розділити на 2 великі групи згідно їх структури та впливу хімічної структури на всмоктування. Препарати, які в лікарському засобі знаходяться в …

Читати далі →

Особливості перорального застосування амоксициліну

Особливості режиму перорального прийому амоксициліну

Як і для всіх бета-лактамів, амоксицилін для ерадикації збудника повинен утримуватись в осередку інфекції вище певного рівня та певний час. Період напівелімінації амоксициліну короткий, трохи більше 1 години, відповідно, концентрація амоксициліну в крові та в тканинах буде швидко знижуватись. Тому, не дивлячись на те, що МІК для мікроорганізмів, на які діє амоксицилін, є набагато нижчими, …

Читати далі →